План роботи з профорієнтації на 2015 - 2016 навчальний рік

   ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА

Мета профорієнтаційної роботи

1. Створення умов для формування усвідомленого вибору професії у відповідності зі своїми  здібностями, психофізіологічними даними і потребами суспільства.

2. Формування в учнів знань про організацію виробництва, сучасне обладнання, про основні професії, про їх вимоги до особистості, про шляхи професійної підготовки.

3. Розвиток інтересу до отримуваної професії в МНВК, формування в учнів позитивної мотивації до трудової діяльності.

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА…

ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ, СКЛАД І ОСНОВНІ ФОРМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Чинники,   які   необхідно   враховувати   під   час   виявлення   професійних здібностей: 

ü    по-перше, у юнацькому віці деякі професійно важливі якості перебувають у прихованому стані, тому що немає умов для їх прояву; 

ü    другим  чинником  є  недостатній  рівень  самосвідомості  підлітка, нестійкість емоційного стану, неадекватна самооцінка; 

ü    третій чинник — недолік життєвого досвіду (недостатні знання про світ професій і ринок праці, правила і можливі помилки під час вибору професії).

Знизити  негативний  вплив  цих  чинників  можна  тільки  шляхом  цілеспрямованого психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення,  яке  варто  розпочинати  ще  в  початковій  школі,  як  це  робиться в багатьох країнах.

Профорієнтація  —  це  науково  обґрунтована  система  соціально-економічних,  психолого-педагогічних,  медико-біологічних  і  виробничо-технічних  заходів  щодо  надання  молоді  особистісно  орієнтованої  допомоги у  виявленні  й  розвитку  здібностей  і  схильностей,  професійних  і  пізнавальних інтересів у виборі професії, а також формування потреби у праці й готовності працювати в умовах ринку, багатошаровості форм власності й діяльності. Вона реалізується в ході навчально-виховного процесу, позаурочної та позашкільної роботи з учнями.

     Цілі профорієнтації:

ü    надання  профорієнтаційної  підтримки  учням  у  процесі  вибору профілю навчання та сфери майбутньої професійної діяльності;

ü   вироблення в школярів свідомого ставлення до праці, професійне самовизначення  в  умовах  свободи  вибору  сфери  діяльності  відповідно  до  своїх  можливостей,  здібностей  і  з  урахуванням  вимог ринку праці.

     Завдання профорієнтації:

ü    одержання несуперечливих відомостей щодо переваг, схильностей і можливостей учнів для розподілу їх за профілями навчання;

ü    забезпечення       широкого      діапазону     варіативності      профільного навчання за рахунок комплексних і нетрадиційних форм і методів, що застосовують на уроках та у виховній роботі елективних курсів;

ü    додаткова підтримка деяких груп школярів, щодо яких легко спрогнозувати труднощі у працевлаштуванні;

ü    вироблення  гнучкої  системи  кооперації  старшої  школи  з  установами додаткової та професійної освіти, а також з підприємствами міста, регіону.

     Складові діяльності із профорієнтації:

ü    розробка класних годин, рольових ігор;

ü    тренінгові заняття з учнями;

ü    елективні курси.

     Основні форми профорієнтаційної діяльності:

ü    дискусії;

ü    тренінги;

ü    круглі столи;

ü    робота з батьками;

ü    робота   з   випускниками   школи,   студентами   вищих   навчальних закладів;

ü    виставки-перегляди;

ü    екскурсії.

    Організація роботи припускає використання групових і індивідуальних форм роботи.

    Аспекти системи профорієнтації:

ü    соціальний;

ü    економічний;

ü    психолого-педагогічний;

ü    медико-фізіологічний.

            Соціальний аспект полягає у формуванні ціннісних орієнтацій молоді в професійному самовизначенні, де робиться акцент на вивченні вимог до кваліфікації працівника тієї або іншої сфери.

            Економічний аспект — це процес керування вибором професії молоді відповідно  до  потреб  суспільства  та  можливостей  особистості  (вивчення ринку праці).

            Психологічний аспект полягає у вивченні структури особистості, формуванні  професійної  спрямованості  (здатності  до  усвідомленого  вибору); педагогічний - пов’язаний  із  формуванням  суспільно  значущих  мотивів вибору професії та професійних інтересів.

            Медико-фізіологічний   аспект   передбачає   такі   основні   завдання,   як розробка  критеріїв  професійного  відбору  відповідно  до  стану  здоров’я, а також вимог, які висуває професія до особистості кандидата.

            Враховуючи психологічні та вікові особливості школярів, можна виділити такі етапи профорієнтаційної роботи в школі:

            1–4 класи: формування в молодших школярів ціннісного ставлення до праці, розуміння її ролі в житті людини й суспільства; розвиток інтересу до навчально-пізнавальної  діяльності,  заснованої  на  посильній  практичній включеності в різні її види, у тому числі соціальну, трудову, ігрову, дослідницьку;

            5–7 класи: розвиток у школярів особистісного змісту в набутті пізнавального  досвіду  й  інтересу  до  професійної  діяльності;  формування  уявлення про власні інтереси й можливості (формування образу «Я»); набуття первісного досвіду в різних сферах соціально-професійної практики: техніці, мистецтві, медицині, сільському господарстві, економіці й культурі. Цьому  сприяє  виконання  учнями  професійних  спроб,  які  дозволяють  їм співвіднести  свої  індивідуальні  можливості  з  вимогами,  що  висуває  професійна діяльність до людини;

            8–9 класи: уточнення освітнього запиту під час факультативних занять та інших курсів на вибір; групове й індивідуальне консультування з метою виявлення та формування адекватного ухвалення рішення про вибір профілю  навчання;  формування  освітнього  запиту,  що  відповідає  інтересам і здібностям, ціннісним орієнтирам;

            10–11 класи: навчання дій із самопідготовки та саморозвитку; формування професійних якостей в обраному виді праці; корекція професійних планів, оцінювання готовності до обраної діяльності.

            Розв’язання завдань профорієнтації здійснюється в різних видах діяльності  учнів  (пізнавальній,  суспільно  корисній,  комунікативній,  ігровій, продуктивній праці). Із цією метою щорічно складаються шкільні й міські плани роботи із профорієнтації. Цей напрям простежується в плані кожного класного керівника (розділ «Профорієнтація»). 

            Відповідальними  за  профорієнтаційну  роботу  в  школах  є  заступники директорів з виховної роботі. Допомагають класним керівникам в організації цього блоку роботи також соціальні педагоги, психологи, викладачі-організатори, вчителі-предметники.

            Однією зі складових системи профорієнтації є діагностика професійної спрямованості учнів 7–9 класів, яку проводять психологи, а за їхньої відсутності — класний керівник. 

            На підставі цих відомостей подальшу роботу з батьками й учнями проводять класні керівники.

Класний    керівник,  спираючись    на  концепцію,   навчальну   програму й план виховної роботи школи:

ü    складає для конкретного класу (групи) план педагогічної підтримки самовизначення учнів, який містить різноманітні форми, методи, засоби,  що  активізують  пізнавальну,  творчу  активність  школярів;

ü    організовує індивідуальні й групові профорієнтаційні бесіди, диспути, конференції;

ü здійснює  психолого-педагогічні  спостереження  за  схильностями учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній картці учня);

ü  допомагає  школярам  проектувати  індивідуальну  освітню  траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання та професійного становлення,   здійснювати   аналіз   власних   досягнень,   складати власне портфоліо;

ü    організовує  відвідування  учнями  днів  відчинених  дверей  у  вищих навчальних закладах і середніх професійних навчальних закладах;

ü    організовує  тематичні  й  комплексні  екскурсії  учнів  на  підприємства;

ü    надає  допомогу  шкільному  психологу  в  проведенні  анкетування учнів та їхніх батьків з проблеми самовизначення;

ü    проводить  батьківські  збори  з  проблеми  формування  готовності учнів до профільного й професійного самовизначення;

ü    організовує  зустрічі  учнів  з  випускниками  школи,  які  навчаються у вищих і середніх професійних навчальних закладах.

     Учителі-предметники:

ü    сприяють  розвитку  пізнавального  інтересу,  творчої  спрямованості  особистості  школярів,  використовуючи  різноманітні  методи й засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, предметні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінних газет, домашні твори тощо;

ü    забезпечують  профорієнтаційну  спрямованість  уроків,  формують в учнів загально-трудові, професійно важливі навички;

ü    сприяють формуванню в школярів адекватної самооцінки;

ü    проводять  спостереження  з  виявлення  схильностей  і  здібностей учнів;

ü    адаптують навчальні програми залежно від профілю класу, особливостей учнів.

     Практичний психолог:

ü    вивчає професійні інтереси та схильності учнів;

ü    здійснює  моніторинг  готовності  школярів  до  профільного  й  професійного   самовизначення   шляхом   анкетування   учнів   та   їхніх батьків;

ü    проводить тренінгові заняття із профорієнтації учнів;

ü    проводить  бесіди,  здійснює  психологічну  освіту  батьків  і  педагогів;

ü    здійснює психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;

ü    сприяє формуванню в школярів адекватної самооцінки;

ü    залучає  батьків  учнів  до  виступів  перед  учнями  про  професію,  до роботи з керівництва гуртками;

ü    надає  допомогу  класному  керівнику  в  аналізі  й  оцінці  інтересів і схильностей учнів;

ü    створює базу даних із профдіагностики.

    Соціальний педагог:

ü    сприяє  формуванню  в  школярів  «групи  ризику»  адекватної  самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона є заниженою;

ü    надає  педагогічну  підтримку  дітям  групи  ризику  під  час  їхнього професійного й життєвого самовизначення;

ü    здійснює консультації учнів із соціальних питань;

ü    надає допомогу класному керівнику в аналізі й оцінці соціальних факторів, що ускладнюють процес самовизначення школяра.

    Медичний працівник:

ü    використовуючи  різноманітні  форми,  методи  та  засоби,  сприяє формуванню в школярів настанови на здоровий спосіб життя;

ü    проводить  із  учнями  бесіди  про  зв’язок  успішності  професійної кар’єри й здоров’я людини;

ü    консультує  щодо  проблеми  впливу  стану  здоров’я  на  професійну кар’єру;

ü    надає  допомогу  класному  керівнику,  шкільному  психологу  й  соціальному педагогу в аналізі діяльності учнів.

НАПРЯМИ ТА ФОРМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Одним із напрямів профорієнтаційної роботи є профілізація третього ступеня загальноосвітньої школи, реалізація якої, у свою чергу, викликала необхідність уведення додаткових новацій у шкільну практику.

          До додаткових інноваційних змін належать:

ü уведення курсів на вибір у рамках допрофільної підготовки;

ü організація  інформаційної  роботи  й  профільної  орієнтації  старшокласників з підготовки до вибору профілю навчання;

ü зміна порядку й процедури проведення атестації учнів, що закінчують другий ступінь основної школи;

ü побудова  рейтингової  оцінки  учня,  який  вступає  до  профільної школи,  що  включає  обов’язкові  іспити,  екзамени  з  вибору  (який відповідає обраному профілю). Усе це є портфелем індивідуальних досягнень — «портфоліо».

Професійне самовизначення підлітків відбувається, як правило, у кілька етапів. Перший етап — дитяча гра, під час якої дитина перебирає на себе різні професійні ролі й «програє» окремі елементи поведінки, пов’язаної з ними. Другий — підліткова фантазія, коли підліток бачить себе в мріях представників тієї або іншої професії. Третій етап, що охоплює весь підлітковий період,— попередній вибір професії.

            Професійна  самосвідомість  —  це  система  уявлень  особистості  щодо майбутнього  освітнього  шляху.  І  мета  роботи  психолога  полягає  у  створенні умов для усвідомлення учнями суб’єктивного досвіду й здійснення оптимального вибору подальшого освітнього шляху.

    Інформаційно-просвітницький напрям

            Реалізуючи цей напрям, учні одержують інформацію про різні сторони тієї або іншої професії.

            Мета  цього  напряму  —  створити  в  учнів  максимально  чіткий  і  конкретний  образ  основних  типів  професій.  Це  допоможе  в  майбутньому зробити усвідомлений і осмислений вибір. Цілеспрямоване інформування про реальний зміст професій, про час професійного становлення (різний для кожної професії) дозволить учням ухвалити усвідомлене рішення, що сприятиме розвитку їхньої особистості.

    Діагностичний напрям

Мається на увазі діагностичне сприяння, що містить:

ü    самопізнання, дослідження школярем своїх якостей;

ü  оцінка  учнем  своїх  можливостей,  визначення  ступеня  виразності тих  або  інших  професійно  важливих  якостей,  що  зумовлюють подальший освітній шлях.

Консультаційний напрям

            Це  сприяння  ґрунтується  на  врахуванні  мотивів  людини,  її  інтересів, схильностей, особистісних проблем або особливостей світогляду. Під час проведення консультації можуть бути наведені додаткові відомості про ту або іншу професію, навчальний заклад, в якому готують до неї.

Навчальний (або формуючий) напрям

            Навчальний напрям передбачає набуття вміння аналізувати:

ü    світ професій;

ü    свої можливості й обмеження в ситуації подальшого професійного самовизначення.

    На  спеціально  організованих  заняттях  учні  навчаються  компетенції в  сфері  професійного  самовизначення  як  загальної  соціальної  компетенції.

    Критерії ефективності профорієнтаційної роботи

            Основними критеріями і показниками ефективності профорієнтаційної роботи є насамперед:

ü    достатня інформація про професію й шляхи її здобуття. Без чіткого уявлення про зміст і умови праці в обраній професії школяр не зможе  зробити  обґрунтованого  вибору.  Показником  достатності інформації в цьому разі є чітке уявлення учня про вимоги професії до людини, конкретне місце її здобуття, потреб суспільства в цих фахівцях;

ü    потреба в обґрунтованому виборі професії. Показники сформованості потреби в обґрунтованому професійному виборі професії - це   активність,   яку   самостійно   проявляє   школяр,   з   одержання необхідної  інформації  про  ту  або  іншу  професію,  бажання  (не обов’язково   реалізоване,   але   виявлене)   випробувати   свої   сили у конкретних сферах діяльності, самостійне складання свого професійного плану;

ü    упевненість школяра в соціальній значущості праці, тобто сформоване  ставлення  до  неї  як  до  життєвої  цінності.  За  даними  досліджень життєвих цінностей учнів 8–11 класів ставлення до праці як до життєвої цінності залежить від потреби в обґрунтованому виборі 

        професії;

ü   ступінь самопізнання школяра. Від того, наскільки глибоко він зможе вивчити свої професійно важливі якості, значною мірою залежатиме  обґрунтованість  його  вибору.  При  цьому  слід  враховувати, що  тільки  кваліфікований  фахівець  може  надати  школяру  досить повну   й   адекватну   інформацію   про   його   професійно   важливі якості.

ü    наявність в учня професійно обґрунтованого плану.

            Усе назване сприятиме розвитку професійної самосвідомості школярів на різних етапах їхнього особистісного розвитку.

квн

- Добрый день и добрый час,

- Мы приветствуем всех вас!

– Ну, что все в сборе?

– Все!

- А зачем мы сегодня собрались? Опять агитировать за здоровый образ жизни будем?

-  Не угадала.

-  Значит, за чистоту природы.

- Опять не угадали.

- Ну, тогда правила дорожного движения остаются. Агитбригада "Светофор".

- Опять не правильно.

- Что же мы будем делать?

- А вот что…

***

- Что сегодня на досуге

 С вами обсудить должны?

- А давайте потолкуем:
Кем в дальнейшем будем мы?

***

Кем быть? – вопрос конечно, интересный

На свете много разных профессий.

Есть куда приложить руки

Выбирай, какая тебе интересней,

Чтобы потом не умирать от скуки,

Чтоб на работу идти,

Как на праздник!

***

Лицей нас выучил, взлелеял и взрастил,

Не пожалел ни знаний и ни сил,

Чтоб выросла команда Риал стил!

А дальше?

Дальше нужно разобраться,

чем будем мы по жизни заниматься.

Вот были б крылья,

чтоб взлететь и посмотреть,

Какой профессией нам лучше овладеть.

Зачем же крылья?

Есть ПОДЪЕМНЫЙ кран, МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИЙ и БАШЕННЫЙ... - Вниманье на экран!

Вира – майна!

Песня высотника

Не кочегары мы не плотники,

И сожалений горьких нет, как нет.

Высотных кранов машинисты мы

И с высоты вам шлем привет.

Место рабочее - синее небо.

Точность, внимательность - все под рукой.

Если в кабине на кране ты не был,

то побывай, подружись с высотой.

***

Моя работа непростая,

Но с отакенной висоти.

Я грузи бистро поднимаю,

Вручную их не донести.

***

Моя машина заменяет

Работу четирех бригад.

Сигнал с земли мне посилают –

Я ставлю четко плити в ряд.

***

И все тяжелие предмети

Крановщику. Ну словно пух.

Ведь висота, попутний ветер

Дает мне сил, бодрит мой дух.

***

И острий глаз, и ум питливий

Мне помогают разглядеть

И с точностью до сантиметра

Гачок на груз скорей надеть.

И снова закипит работа.

Вот льется сталь, звенит металл.

И мне, крановщику, охота

Сказать, что я - профессионал.

СПРАВКА

Содержание труда. Выполняет подъем, перемещение, погрузку, разгрузку, транспортировку деталей, узлов, блоков к месту сборки.

Области применения: строительные организации, автотранспортные организации, предприятия электросетей, цеха предприятий, грузовые железные дороги, пристани, предприятия связи.

Необходимые качества: ответственность, хорошая координация движений, концентрация внимания, точный глазомер, выносливость, усидчивость, внимательность.   

Песня "Крановщики"

Я не хочу судьбу иную,

Мне ни на что не променять

Червоновскую проходную,

что в люди вывела меня.

Профессий много в мире славных,

Но крановщицей стану я.

В моей судьбе ты стала главной

Профессия любимая.

Заключение хором:

А с высоты наш город так прекрасен!

И цель видна, и выбор ясен!

Вот ты поднимешься на нем и с высоты

увидишь вдаль летящие мечты.

Машины, высокие краны,

Работай с душой, человек!

Чтоб все получилось отлично,

Шагая вперед в новий век!

Виховна година "Формула успіху"

СЦЕНАРИЙ

Ведущий. Добрый день, Господа! Позвольте представиться и объяснить суть происходящего.

Я Игонина Ольга Алексеевна – заместитель директора по воспитательной работе. По своему счастливый и успешный человек. У меня есть любимая семья, работа, которые дарят мне вдохновение, придают жизненные силы и двигают меня вперед.

Но особый интерес у меня, да и у вас тоже, всегда вызывали люди, делающие великие открытия, творцы, чья жизнь может быть названа состоявшейся, успешной.

Мы изучаем сотни биографий, читаем десятки статей и книгу о великих и успешных людях.

Но вот в чем проблема. В книгах многие утверждаю, что вдохновение рождает изобретения, служит успеху, делает судьбу человека счастливой. И сегодня мне бы хотелось сложить все составляющие жизненного триумфа и изобрести Формулу успеха, чтобы передать ее вам, мои юные друзья.

Но, увы, мне одной это оказалось не по силам. И вот пришла дерзкая мысль провести спиритический сеанс, чтобы на некоторое время поместить бессмертные души великих ученых и изобретателей в физические тела добровольцев.

На мой призыв откликнулись учащиеся нашего лицея. Здесь и сейчас состоится дерзкий эксперимент.

Я порошу всех участников встать и взяться за руки. Тем самым мы образуем магический круг.

(Музыка)

И так, мы начинаем, Господа!

По цепочке от меня вы передадите друг другу импульс – незаметное рукопожатие. Мы вместе. У нас все получится!

Отлично. Значит, в течение предстоящих 30 минут мы с вами эффективно и результативно обсудим ряд волнующих нас проблем.

(Выход ученых)

Приветствую вас, мудрейшие из мудрых.

(Ученые снимают капюшоны)

Я прошу вас оказать любезность и принять участие еще в одном замечательном открытии – открытии секрета успеха. Ответьте, пожалуйста, на вопросы, которые волнуют каждого человека в начале жизненного пути, откройте секрет успеха, которого каждый из вас добился. Всем участникам я предлагаю вывести из выступлений наших гостей некую формулу. Сложив вместе прозвучавшие мнения, мы сможем найти общее, главное, что гарантирует успех.

Итак, определим круг обсуждаемых вопросов:

«Наши судьбы пишутся не нашими перьями» (Н.Грибачев), т.е. судьба определена каждому свыше;

человек – хозяин своей судьбы, а если так, то что же является залогом успешности.

Сергей Алексеевич Чаплыгин, господа. Моя точка зрения однозначна: на первом месте – данные природой способности. В 13 лет я стал кормильцем большой семьи, в которой, кроме меня и мамы, было ещё четверо детей. Работал домашним учителем и при этом учился в гимназии, закончил её с золотой медалью. На спор за две недели выучил учебник по неорганической химии, ещё за две – английский язык. Легко усваивал любую область научных знаний. Увлекся механикой и от движения твердых тел в жидкости перешёл к авиации. Кстати, я вычислил подъёмную силу крыла, придумал закрылки, увеличивающие эту силу. Моё имя навечно занесено в историю мировой авиации за теоретические разработки в области воздухоплавания. Будете на Луне, посетите кратер Чаплыгина. И всё это удалось свершить только благодаря природным способностям. Судьба выбрала меня, вот и всё.

Я, Эварист Галуа, француз, рискну опровергнуть Ваше заявление, господин Чаплыгин. Главное – случайность и честолюбие. Мой отец был мэром города. До 12 лет я не имел о математике никакого представления. Считать я, конечно, умел, но совершенно её не любил. В 12 лет я поступил в германский колледж и…остался на второй год. И вот тут, когда появилось много свободного времени, от нечего делать я заглянул в класс дополнительных занятий по математике. Классическая геометрия, математический анализ, теория функций неожиданно увлекли меня. Случай открыл для меня горизонты науки.

Но в институт я «провалился». И на следующий год меня вновь не приняли. И тут начинается рассказ о честолюбии. Жертвой клеветы стал мой отец, не выдержав позора, он покончил собой.

Вот тут-то я и решил всем доказать, что Галуа – великая фамилия. Я все же поступил на математический факультет. Я писал научные работы. За участие в студенческих забастовках меня бросили в тюрьму, исключили из института. «Я нищ, я унижен, но я борюсь! Я еще докажу, на что способны Галуа»,- думал я. В тюрьме я создал лучшие свои творения. Я ломал известные математические теории и создавал новые, трудясь сутками. Потом меня ещё раз бросали в заточение за дерзкие выпады против государства насилия и клеветы, разрушившего мою семью. Я угрожал королю ножом, шёл с карабином на демонстрацию. О, как меня боялись враги свободы и чести: не печатали труды, стреляли и, наконец, подло убили на дуэли (мой пистолет был не заряжен, секунданты покинули меня, раненого). Через 70 лет меня все же признали великим математиком всех времен, гением, создателем теории групп – основы современной алгебры. Мне было всего 20 лет. Но я добился славы и уважения. И XXI-й век почитает меня как бунтаря и великого учёного. Мной двигало честолюбие.

Господин в маске - оппонент. Браво, Эварист, я тоже считаю, что мать успеха – случайность.

Знаете, как изобрели железобетон, из которого сделаны современные строительные материалы?

Садовод Монье, да-да, садовод выращивал пальмы в деревянных бочках на продажу. Бочки кончились, и он слепил большую кадку из цемента. Хорошая, крепкая получилась кадка, но корни разорвали её. Тогда он на слой цемента положил железные прутья, для красоты обмазал их еще одним слоем – и получил патент на открытие века за материал для строительства.

А Демокрит, наблюдая в храме, как худеют от тысяч прикосновений золотые руки статуй, сделал вывод об атомном строении материального мира. Все это произошло случайно.

Иоганн Кеплер, господа. Честолюбие, несомненно, очень важно. Но я бы добавил еще упорство в достижении успеха и, конечно, труд, труд и труд. Судите сами.

Бесконечные болезни в детстве, работа ещё ребенком за стойкой кабачка; мать – истеричная и злая женщина, отец погиб…Побои за любую провинность, потом меня, больного и слабого, отправляют в поле пахать. Но я хотел вырваться из нищеты, я хотел чистой, сытой и интеллигентной жизни. Поэтому по ночам я читал Евклида, учился всякую свободную минуту. Мне удалось закончить два факультета университета. Дослужился до должности придворного астролога, жил при дворе! При этом продолжал плодотворно работать. Да, надо трудиться и не падать духом. Я держался, когда мою мать обвинили в колдовстве, когда сошла с ума жена, когда умерли дети. Я все превозмог. Я делал свою судьбу сам. Создал арифмометр – вычислительную машину на 20 лет раньше Блеза Паскаля. Астрономические таблицы, которые два века служили морякам, я рассчитывал 22 года. Чтобы вычислить «Квадраты времен обращения планет вокруг Солнца», я по 70 раз проверял каждое вычисление. Одно вычисление, заметьте, составляет 10 страниц. Всего 7 томов без вычислительной техники, а только пером и чернилами. Гравитация и инерция – тоже мои открытия. Всего 50 научных трудов создано мной, трудов, обратите внимание.

Ведущий. Я думаю, что Вами двигало не только желание выбраться из нищеты. Я знаю, что Вам доставляло радость служить прогрессу и людям. Об этом свидетельствует тот факт, что Вы, несмотря на казни инквизиции, разрабатывали материалистическую систему Галилея-Коперника. Так что высокая цель – вот еще одно слагаемое Вашего успеха.

Реплика Господина в маске. – Интересно, господин Кеплер, как были вознаграждены Ваши успехи правительством. Вы были богаты?

Ответ Кеплера. – После смерти в доме нашли горсть монет, книги и две поношенные рубашки. Но ведь богатство не так уж и важно в старости.

Гастон Тисандье позволит вам возразить. Не понимаю, к чему эти жертвы. Простите, но я считаю всех ученых ненормальными фанатиками, безумцами. Они гробят свои жизни, умирают в расцвете лет. Вклад в науку! А своя жизнь оказывается загубленной. Я даже написал книгу «Мученики науки». Вот фрагменты из нее:

Фили́пп Лебо́н, создатель газовых фонарей подвергался гонениям конкурентов. Его нашли с 13-ю ножевыми ранами в груди;

Фрэ́нсис Бэ́кон, изобретая способ сохранения мяса в замороженном виде, простудился и умер;

Пурман, изобретатель шприца, покалечился и чуть не умер, вводя себе лекарство, а сам шприц был признан лишь через 240 лет;

Лилиенталь, создатель планера, бросился на крыльях с обрыва и разбился;

французский Ломоносов, самородок Бернар Полисен, художник, физик, химик, агроном, геолог и палеонтолог всю жизнь тратил деньги на постройку печей для фаянса, а семья голодала; все считали его сумасшедшим;

академик Петров, создатель электрической дуги, которая перевернула все в технике, так и не насладился плодами открытия;

но особенно меня поразил Фореман. Представляете, ему захотелось посмотреть, что делается в сердце! Он сделал надрез на вене и стал вводить резиновую трубочку по течению крови, а сам смотрел на экран, как трубочка входит в сердце. Как вы объясните цену такого успеха? Что они лично для себя приобрели, кроме эфемерной славы?

Иван Кулибин, русский. Я, господин Гастон, из этих…из чудаков, как Вы изволите считать.

Я тоже умер в нищете, но я был счастлив. От полуграмотного мальчишки я вырос до главного смотрителя императорских мастерских при Академии наук. За 30 лет работы там я чинил, совершенствовал и создавал тысячи механизмов. Фонарь с отражателем, самобегающую коляску, подъемное кресло, оптический телеграф, производство зеркал, арочный мост без подпорок, водоход, подвижные протезы для инвалидов. А какие часы я изготовил: с музыкой, с кукушкой, с танцующими человечками. Да, чтоб меня похоронить, жена продала последние уцелевшие в доме часы. Но электрическая дуга Петрова, паровая машина Ползунова, свеча Яблочкина выросли из моих наивных работ. «Знание – самое превосходное из приобретений. Все стремятся к нему, но само оно не приходит», - сказал Аль-Бируни. А знание помогает делать открытия для людей. И это такое наслаждение, такая радость, господа, которая выше денег!

Ведущий. Наш разговор приобретает порой трагический характер. Какие еще будут мнения?

Разрешите представиться, Гаспар Монж. А я считаю, что в основе всего лежит хорошее семейное воспитание, т.е. благоприятная среда, в которой ребенок растет. Так было у меня. Отец – точильщик ножей, малограмотный торговец, но заботливый отец. Он постарался дать детям хорошее воспитание и образование. Я и мои два брата – все стали профессорами. Конечно, я много работал, но я всегда ощущал поддержку семьи. Я стал почетным академиком математики и физики, я создатель начертательной геометрии, а чертеж – язык техники.

Есть в моей биографии факт, о котором не хотелось бы говорит, но, как говорят французы, слова из песни не выкинешь: я был другом и помощником Наполеона в его завоевательных походах, оснащал вооружением его армию. Но история простила мне этот грех за вклад в металлургию, химию, метеорологию, оптику, гидравлику, биологию, оружейное и стекольное производство. Закончить свой монолог я хочу стихами:

Когда хорошая семья,

Тогда успешна жизнь твоя!

Леверье Жан Жозеф. Гм… Я, наверное, всех удивлю. Дело в том, что я тоже достиг в жизни успеха, но только благодаря любопытству. Это как жажда, как страсть, оно сильнее всех стимулов в движении вперед. Я, знаете ли, не мог без увлекательной работы ни минуты. Все хотелось узнавать и открывать новое. У меня было страшное заболевание, рак. Когда я не кричал и не кор-чился от боли? Когда работал. Стоило мне сесть за вычисления, я забывал про все и наслаждался, удовлетворяя свое любопытство. Жажда познания позволила мне только путем вычислений открыть планету. Это Плутон!

А для меня, Остроградского Михаила Васильевича, все решила встреча с талантливым учителем. В 17 лет, будучи студентом, я жил на квартире у преподавателя математики. Он меня увлек предметом так, что в 18 лет я сдал экзамен за полный курс университета, в 19 лет защитил кандидатскую диссертацию. Учитель будто бы завел во мне механизм. А дальше я, конечно, трудился, не покладая рук. О, я был очень упорным. Однажды, возвращаясь из Германии, где учился, я был обворован. Представляете, я пошел домой, в Россию, пешком! Шел много недель. Мною написаны учебники для студентов, сделаны открытия в области интегральных вычислений, аналитической механики, баллистики. Бесспорно, за все я обязан исключительно встрече с талантливым учителем.

Глушков Виктор Михайлович. Я внимательно выслушал предыдущих ораторов и в каждом выступлении отметил некую общую величину: все упомянули о том, что много трудились, что у них была цель или невероятное упорство. Я сам, например, выбился в люди благодаря этим качествам. Вообразите себе поселковую школу в шахтерском Донбассе. У меня было всего два пути в жизни: в шахту, как все мои одноклассники, или добиться большего.

В строгие, загадочные числа готов вникать был я до третьих петухов…

Результат? В 5-м классе построил электронную пушку, радиоуправляемые модели. В 8-м классе овладел высшей математикой по программе технического вуза. Заметьте, сам, никто не заставлял. В 10-м – освоил университетский курс, а еще по огороду много работал, любил художест-венную литературу. Потом была война, работа по восстановлению шахт в Донбассе. И только в 21 год поступил в вуз и за 4 года окончил два факультета в разных институтах. Так вот, моя формула успеха такова:

Успех = Цель х Труд х Упорство.

Мстислав Всеволодович Келдыш, коллеги. Абсолютно с Вами согласен. Не сразу я стал дважды лауреатом Государственной премии и трижды Героем социалистического труда. Были годы упорного труда. В 16 лет поступил в университет, а в 20 лет уже плодотворно трудился в центре авиационной и космической науки. Жил полной жизнью, влюблялся, писал картины, занимался музыкой, руководил Академией наук. Просто надо уметь распоряжаться временем во имя достижения четко поставленной цели.

Господин в маске. А вам всем не кажется, что для успешной судьбы необходимо еще одно условие? Какое? Надо родиться мужчиной! Где среди вас, уважаемые, представительницы слабого пола? Их нет! Потому их и называют так. Слабоваты дамы по части интеллекта, трудолюбия и всего такого, что заслуживает уважения.

Три дамы. 1-я дама. Я очень внимательно слушала господина в маске. Вероятно, он сам не блещет глубокими познаниями, иначе он назвал бы много женских имен, внесших вклад в развитие цивилизации. Любой школьник знает имя Софьи Ковалевской. Я многое сделала в области математики, писала театральные пьесы и статьи, занималась музыкой и строительством. Мне все благоприятствовало: прекрасное семейное воспитание, уникальная домашняя библиотека, целый штат домашних учителей, постоянное окружение людей искусства и науки. У меня отличная наследственность: почти вся родня – это ученые, академики, профессора. Хорошее материальное положение. Но главное, почему я не стала пустой барышней, это такое качества, как настойчивость . Женщинам в то время нельзя было получить высшее образование в России. Я поехала за границу. Я добилась всего, чего хотела. И сама, и с помощью великодушных людей, которые меня поддерживали. И еще: жизнь коротка, надо ловить каждый ее миг, самому раскрывать в себе то, что заложено природой . Я умерла в 40 лет, но сделала столько, что хватит на несколько жизней. И при этом я, прошу отметить, женщина.

А теперь к вопросу о преимуществах мужчин.

Вы обращали внимание на то, что в школе больше девочек, которые учатся лучше мальчиков?

А потом, во взрослой жизни, мы отдаем наше звездное место мужчинам. Да-да. Связанные долгом материнства, долгом хранительницы домашнего очага, женщины создают вам, мужчинам, необходимые условия для достижения успеха. Женщина созидает гармонию внутри, мужчина – извне. А талантов среди нашей сестры больше, чем у вас.

Мы все потенциально можем все. Но выбираем сознательно иной путь, ибо наши усилия, жертвы служат миру и покою в основе основ, в семье. Каждая сидящая здесь девочка может удивить вас своими талантами. Попробуйте опровергнуть нашу философскую точку зрения на якобы существующее неравенство в способностях мужчин и женщин.

Ведущий. Господа, позвольте остановить нашу дискуссию, потому что уже пришло время перейти к составлению формулы. Для этого предлагаю всем участникам разбиться на группы для дальнейшей работы. А нашим ученым оценить, составленные формулы.

Группы готовят формулы.

(Просмотр «Философия времени).

Обсуждение и презентация формул.

Вот мы с вами и подошли к формуле успеха, она состоит из трех простых слов:

 УСПЕХ= ЦЕЛЬ + УПОРСТВО (качество) + ТРУД (средства)

УСПЕХ= ХОЧУ – МОГУ – НАДО.

Закончить наш разговор мне бы хотелось притчей.

Я просил сил... А жизнь дала мне трудности, чтобы сделать меня сильным.

Я просил мудрости... А жизнь дала мне проблемы для разрешения.

Я просил богатства... А жизнь дала мне мозг и мускулы, чтобы я мог работать.

Я просил возможность летать... А жизнь дала мне препятствия, чтобы я их преодолевал.

Я просил любви... А жизнь дала мне людей, которым я мог помогать в их проблемах.

Я просил благ... А жизнь дала мне возможности.

Я ничего не получил из того, о чем просил. Но я получил все, что мне было нужно.

Ну и напоследок: на память о сегодняшней встрече хочу подарить вам памятку "9 шагов к успеху".

Памятка "9 шагов к успеху".

1.  Скажите себе, что вы не хотите быть неудачником.
2.  Поставьте перед собой реальные цели, выработайте план действий и начинайте двигаться вперед.
3.  Не жалуйтесь на нехватку времени.
4.  Настраивайте себя на то, что у вас все получится.
5.  Анализируйте свои ошибки извлекайте из них уроки.
6.  Учитесь получать удовлетворение не только в моменты достижения результатов, но и в процессе работы, преодолевая трудности.
7.  Верьте в себя.
8.  Вдохновляйте себя.
9.  Искренне радуйтесь своим успехам и удачам своих друзей.

Почаще заглядывайте туда и постарайтесь выполнить все требования.

Я желаю вам быть в жизни успешными и счастливыми!

аще заглядывайте сюда и постарайтесь выполнить все требования.

<span cambria'"="">Мы желаем вам быть в жизни успешными и счастливыми!